• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Юридичний всеобуч

Зміни до пенсійного законодавства з 2016 року

З 1 січня 2016 року набули чинності Закони України «Про державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 № 928-VIII (далі — Закон № 928), «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 № 909-VIII, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII (далі — Закон № 911), якими врегульовано питання пенсійного забезпечення у поточному році.

Законодавчі новації стосуються як окремих категорій пенсіонерів, так і платників єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ або ЄВ).

І. Пенсійні зміни:
1. Щодо збільшення мінімального розміру пенсії за віком
У 2016 році мінімальні пенсійні виплати зростатимуть із 1074 грн. (січень) у два етапи:
з 1 травня — до 1130 грн.
з 1 грудня — до 1208 грн.

Отже, протягом року мінімальні пенсії буде збільшено на 134 грн. (12,5%).
2. Щодо максимального розміру пенсійних виплат
Максимальний розмір пенсії цього року становить 10 740 грн. Це стосується тих пенсій, які призначаються з 1 січня 2016 року.
3. Щодо пенсій за вислугу років
Пенсії працівникам льотного та льотно-випробного складу, освіти, охорони здоров’я й соціального забезпечення, артистам призначатиметься не лише за наявності визначеної законом вислуги років на цих посадах. Тепер право на пенсію за вислугу років такі категорії громадян мають після досягнення певного віку.
Отже, запроваджується поетапне встановлення пенсійного віку залежно від дати народження (ч. 3 Закону № 911):
з 45 до 50 років (для льотного та льотно-випробного складу)
від 50 до 55 років (для освітян, медиків, артистів).

Зокрема,
1) працівники льотного та льотно-випробного складу 1976 року народження і старші, мають право виходу на пенсію у:
45 років — народилися з 01.01.1971 по 30.06.1971
45 років 6 місяців — народилися з 01.07.1971 по 31.12.1971
46 років — народилися з 01.01.1972 по 30.06.1972
46 років 6 місяців — народилися з 01.07.1972 по 31.12.1972
47 років — народилися з 01.01.1973 по 30.06.1973
47 років 6 місяців — народилися з 01.07.1973 по 31.12.1973
48 років — народилися з 01.01.1974 по 30.06.1974
48 років 6 місяців — народилися з 01.07.1974 по 31.12.1974
49 років — народилися з 01.01.1975 по 30.06.1975
49 років 6 місяців — народилися з 01.07.1975 по 31.12.1975.

2) працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення, артисти театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів 1971 року народження і старші, мають право виходу на пенсію у:
50 років —народилися з 01.01.1966 по 30.06.1966
50 років 6 місяців — народилися з 01.07.1966 по 31.12.1966
51 рік — народилися з 01.01.1967 по 30.06.1967
51 рік 6 місяців — народилися з 01.07.1967 по 31.12.1967
52 роки — народилися з 01.01.1968 по 30.06.1968
52 роки 6 місяців — народилися з 01.07.1968 по 31.12.968
53 роки — народилися з 01.01.1969 по 30.06.1969
53 роки 6 місяців — народилися з 01.07.1969 по 31.12.1969
54 роки — народилися з 01.01.1970 по 30.06.1970
54 роки 6 місяців — народилися з 01.07.1969 по 31.12.1970
55 років — народилися з 01.01.1971.

Нагадаємо, що перелік посад для льотного складу можна переглянути у постанові КМУ від 21.07.1992 № 418, для педагогічних, медичних та соцпрацівників — у постанові КМУ «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» від 04.11.1993 № 909, для артистів — у постанові КМУ «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення» від 12.10.1992 № 583.
4. Щодо порядку виплати пенсій працюючим пенсіонерам
Збережено виплати пенсій працюючим пенсіонерам аналогічні тим, які були у 2015 році.
Так, працюючим особам виплата пенсії здійснюватиметься у розмірі 85%, але не менше 1,5 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
Пенсіонерам, які працюють на так званих «спецпосадах», пенсії виплачуватимуться лише після звільнення. У період роботи виплата становитиме 85% прожиткового мінімуму.
Інваліди І та ІІ груп, інваліди війни ІІІ групи, учасники бойових дій, члени сімей загиблих військовослужбовців одержуватимуть 100% пенсії незалежно від факту роботи.
5. Щодо порядку виплати пенсій військовослужбовцям
Також залишено незмінним у 2016 році особливий порядок виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання для осіб, які беруть участь в АТО, або проходять військову службу в силових міністерствах й відомствах. А саме: виплата пенсій припиняється у випадках, якщо особи працюють на посадах держслужбовців, прокурорів і суддів (за винятком інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи, учасників бойових дій, членів сімей загиблих військовослужбовців).
Пенсії ветеранам військової служби, призначені відповідно до законів України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII, від 17.11.2011 № 4050-VI та «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, відтепер виплачуються в повному обсязі. Для поновлення пенсійної виплати слід звернутись до органу Пенсійного фонду за місцем проживання.
Належність до ветеранів військової служби підтверджується відповідним посвідченням.
6. Щодо оподаткування пенсійних виплат
З 1 січня 2016 року межу для оподаткування пенсій або щомісячного довічного грошового утримання змінено.
Минулого року 15-відсотковому оподаткуванню підлягали пенсії, розмір яких перевищував три розміри мінімальної заробітної плати (3654 грн.) в частині, що не досягала 10-ти мінімальних заробітних плат. База оподаткування у 20% застосовувалась, якщо сума перевищення складала більш ніж 10-кратний розмір мінімальної зарплати (12 180 грн.).
Цьогоріч зафіксовано єдину ставку оподаткування пенсій на рівні 15% для суми пенсійної виплати, що перевищує 4134 грн. (три мінімальні заробітні плати станом на 01.01.2016).
Не підлягають оподаткуванню пенсії, призначені учасникам бойових дій у період Другої світової війни, інвалідам війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни.
7. Щодо пенсійного забезпечення за спецзаконами
З червня 2015 року пенсії за спецзаконами не призначаються і не перераховуються.
З січня 2016 року цій категорії громадян пенсії призначаються на загальних підставах.
ІІ. Зміни, що стосуються платників ЄСВ:
1. Щодо зменшення сплати ЄВ
Скасовано ставки ЄСВ залежно від класу професійного ризику виробництва.
Ставку ЄСВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яку сплачує роботодавець, знижено до 22%. Середній розмір ЄСВ у 2015 році становив 38,79%.
Окрім того, скасовано утримання ЄВ із заробітної плати працівників.
Зменшення ставки ЄСВ з 2016 року жодним чином не впливає на механізм обчислення та розмір пенсії. Кошти з врахуванням понижуючої ставки ЄВ на виплату пенсій закладено у держбюджеті на поточний рік.
2. Щодо максимальної величини доходу застрахованих осіб
Збільшено максимальну величину бази нарахування ЄВ з 17-ти до 25-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 7 Закону № 928):
з 01.01.2016 — 34 450 грн.
з 01.05.2016 — 36 250 грн.
з 01.12.2016 — 38 750 грн.

Змінено порядок призначення допомоги на дітей Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 25.12.2015 № 1181 змінено порядок призначення допомоги на дітей

Так, допомога на дітей одиноким матерям (батькам) надаватиметься у розмірі, що дорівнює різниці між 100% (раніше — 50%) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Водночас виплати у попередніх, мінімальних розмірах (не менш як 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку) скасовано.

Тимчасова допомога на дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, становитиме різницю між 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім’ї для призначення тимчасової допомоги провадиться відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги. При цьому уточнено, які саме особи включаються до складу сім’ї особи, що звертається за призначенням зазначеної допомоги.

Для громадян, які звернуться у період з січня по березень 2016 року за наданням допомоги на дітей одиноким матерям та тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, ці допомоги призначатимуть з 01.01.2016.

Постанова чинна з 15.01.2016.
Зміни в законодавстві для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради повідомляє, що Верховною Радою України 28 грудня 2014 року прийнятий Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України». Цим Законом внесені зміни, зокрема, і до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон). Окремі статті Закону набирають чинності з 1 січня 2015 року. Так, із Закону виключені статті, які надавали право на щорічне безплатне та пільгове забезпечення санаторно-курортними путівками постраждалих осіб другої, третьої категорій та дітей, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, крім дітей-інвалідів, інвалідність яких пов’язана з аварією на ЧАЕС. У статті 30 (Пільги та компенсації потерпілим дітям та їх батькам) виключені пункти, які передбачали: 1) безкоштовне виховання (утримання) потерпілих дітей у державних дошкільних закладах освіти та надання щомісячної грошової допомоги сім’ям, у яких виховуються такі діти; 2) щомісячні виплати на дітей шкільного віку; 3) виплата грошової компенсації батькам, діти яких не влаштовані в дошкільні навчальні заклади; Щодо одноразових виплат, то відтепер саме Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» задекларовано, що порядок і розміри одноразових компенсацій і допомог встановлюються Кабінетом Міністрів України. Тобто, одноразові виплати не залежать від розміру мінімальної заробітної плати, є фіксованими та здійснюються відповідно до постанов Кабінету міністрів України. Це позбавляє права ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС звертатись до судових інстанцій з приводу того, що розмір виплачених допомог, встановлених Кабінетом Міністрів, не відповідає розміру допомог, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що раніше спонукало суди різних інстанцій приймати рішення на користь чорнобильців.

ПІЛЬГИ ДІТЯМ УЧАСНИКІВ АТО У ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Уперше пільги для учасників антитерористичної операції (далі – АТО) встановлено Законом України від 01.07.2014 № 1547-VІІ (далі – Закон № 1547), яким внесені зміни до статті 6 Закону

України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-ХП [далі — Закон про статус ветеранів], а саме: пункт 19 цієї статті викладено в новій редакції.

З дати набрання чинності Законом № 1547, тобто 19.07.2014, учасниками бойових дій визнаються також: «військовослуж­бовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в АТО в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством».

Законом про статус ветеранів встановлено низку істотних пільг для учасників АТО, зокрема знижки на оплату житлово-комунальних послуг, безкоштовне санаторно-курортне лікування, пільгове отримання кредитів тощо. Однак пільг щодо перебування дітей учасників АТО у дошкільних навчальних закладах не передбачено.

Натомість встановлено пільги для дітей військовослужбовців Законом України «Про соціальний і правовий захист військово­службовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ [далі — Закон № 2011]. Так, відповідно до частини четвертої статті 13 Закону № 2011 дітям військовослужбовців за місцем проживання їх сімей у першочерговому порядку надаються місця у загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах і дитячих оздоровчих таборах незалежно від форм власності. Окрім того, відповідно до частини п'ятої статті 18 Закону № 2011 місцеві ради надають позачергово місця дітям військовослужбовців та дітям військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження служби, у дитячих закладах за місцем проживання.

Згідно з підпунктом 2 пункту «а» статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР створення необхідних умов для виховання дітей є одним із владних (самоврядних) повноважень органів сільських, селищних, міських рад. Тому влада на місцях повноправна встановлювати інші пільги та компенсації. Зокрема, департаменти соціальної політики низки обласних державних адміністрацій заявили про пріоритетність встановлення пільг і допомоги учасникам АТО та їхнім родинам.

Загалом повноваження розв’язувати питання соціального захисту учасників АТО надано Державній службі України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, утвореній відповідною постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2014 № 326.


Спілкування з дитиною після розірвання шлюбу.

Розірвання шлюбу між подружжям, яке має дітей, досить часто тягне за собою необхідність вирішення питання участі у вихованні дитини того з батьків,який проживає окремо.

Згідно чинного законодавства України мати та батько мають рівні права та обов‘язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Як визначено в ст.141 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ст.157 Сімейного кодексу України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. В той же час той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов'язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.
На практиці не рідкими є ситуації, коли батьки, маючи певні образи та претензії один до одного, не в змозі вирішити добровільно питання спілкування з дитиною, з’ясовують особисті стосунки, та чинять перешкоди одне одному не рахуючись з інтересами дитини. В таких випадках спори між батьками щодо участі у вихованні дитини вирішуються органами опіки та піклування.
Орган опіки та піклування на підставі заяви батька чи матері дитини вивчає умови життя батьків, їх ставлення до дитини, з‘ясовує інші істотні умови та постановляє рішення,яким визначає дні та часи спілкування з дитиною того з батьків ,хто проживає окремо. Час спілкування з дитиною найчастіше визначається як чітко визначені часові межі в конкретні дні тижня, спільне проведення 1-2-х вихідних на місяць, може також передбачатися можливість спільного відпочинку з дитиною під час канікул. Загалом, при вирішення цього питання враховуються всі істотні обставини, а також особи самих батьків.
Згідно закону рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини. Якщо один з батьків ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Під час вирішення спору судом береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним. Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Трудові права жінок

Законодавством України закріплено рівність прав жінки та чоловіка. В трудових правовідносинах з метою забезпечення прав жінок законодавчо встановлено ряд гарантій.

Законом заборонено :

- Відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов‘язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям – за наявності дитини віком до 14 років, або дитини інваліда. При відмові у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок роботодавець зобов‘язаний повідомляти їм причини відмови у письмовій формі. Відмову може бути оскаржено до суду. (ч.1,2 ст.184 КЗпП)

- Застосовувати працю жінок на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, крім деяких підземних робіт(нефізичних робіт або робіт по санітарному та побутовому обслуговуванню).

- Залучати жінок до підіймання і переміщення речей,маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.(ст.174 КЗпП)

- Направляти у відрядження вагітних жінок і жінок,які мають дітей віком до трьох років. Жінок,які мають дітей віком від 3 до 14 років можна направляти у відрядження лише за їх згодою.

- Залучати до робіт у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні вагітних жінок і жінок,які мають дітей віком до 3-х років залучення жінок до роботи у нічний час не допускається,крім тих галузей,де це викликано особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід.(ст.55,63,175,176КЗпП)

- Тимчасово переводити на іншу роботу вагітних жінок, жінок,які мають дитину інваліда, або дитину до 6 років, без їх згоди. (ст.33 КЗпП)

- Звільнювати з ініціативи роботодавця вагітних жінок і жінок,які мають дітей віком до 3-х років (до 6-ти років,якщо дитина потребує домашнього нагляду), одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда, крім випадків повної ліквідації підприємства,установи,організації, коли допускається звільнення з обов‘язковим працевлаштуванням. Обов‘язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадку їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата,але не більше 3-х місяців з дня закінчення строкового трудового договору. (ч.3ст.184 КЗпП).


Законом передбачено:

- На прохання вагітної жінки, жінки,яка має дитину віком до 14років або дитину-інваліда, в тому числі таку,що знаходиться під її опікуванням або здійснює догляд за хворим членом сім‘ї відповідно до медичного висновку, роботодавець зобов‘язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці проводиться пропорційно відпрацьованому часі або залежно від виробітку.

- За бажанням жінки у період перебування її у відпустці по догляду за дитиною ,вона може працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому зберігається право на отримання допомоги по догляду за дитиною до 3-х років. (ст.56,ч.8ст.179КЗпП)

- Жінкам,що мають дітей віком до півтора року, надаються,крім загальної перерви для відпочинку і харчування, додаткові перерви для годування дитини, які включаються в робочий час і оплачуються за середнім заробітком.(ст.183 КЗпП).

- Вагітним жінкам відповідно до медичного висновку знижуються норми виробітку, норми обслуговування або вони переводяться на іншу роботу,яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів,із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою. До вирішення питання про надання вагітній жінці легшої роботи, вона підлягає звільненню від роботи із збереженням середнього заробітку за всі пропущені внаслідок цього робочі дні за рахунок підприємства,установи,організації. (ст.178КЗпП)

- Жінки,які мають дітей віком до 3-х років, в разі неможливості виконання попередньої роботи, переводяться на іншу роботу зі збереженням середнього заробітку за попередньою роботою до досягнення дитиною віку 3-х років.

- У разі необхідності вагітним жінкам і жінкам,які мають дітей віком до 14 років або дітей-інвалідів, роботодавець повинен видавати путівки до санаторіїв та будинків-відпочинку безкоштовно або на пільгових умовах, а також надавати їм матеріальну допомогу. (ст.185 КЗпП).
Кiлькiсть переглядiв: 2692




Кiлькiсть переглядiв: 84

Коментарi